(067) 449-03-47|(044) 425-74-99|(050) 425-74-99

IFRS 15: Виручка за договорами з клієнтами для інвесторів - Частина 2

Друга частина аналітичної статті про стандарт IFRS 15 та виручку за договорами з клієнтами для інвесторів.

Див. частину 1

 

Відображення передачі вартості

Визнання доходу за МСФЗ 15 краще відображає процес передачі вартості товарів і послуг, і за допомогою простих прикладів можна показати, як це відбувається.

У цьому прикладі розглядається договір, що включає в себе набір послуг в доважок до товару - мобільного телефону. Клієнт, який укладає з компанією ABC Mobile договір, отримує в своє розпорядження послуги мобільного зв'язку, за які буде платити готівкою в розмірі 60 щомісяця. Ніяких початкових або авансових внесків від клієнта не потрібно. Загальна вартість контракту розрахована як 60 х 15 місяців (термін дії) = 900. Це і є ціна транзакції.

Тут два зобов'язання виконання для компанії: надати клієнтові мобільний пристрій і забезпечити його послугою. Це означає необхідність віднести загальну ціну транзакції, рівну 900, на ці два зобов'язання виконання, і МСФЗ 15 містить чіткі вказівки до того, як саме це зробити.

Пропорційний розподіл базується на індивідуальних цінах продажу кожного телефону, що дорівнює 300, плюс індивідуальної комісії за послуги мобільного зв'язку, що дорівнює 60 в місяць протягом 15-місячного періоду. Це означає, що на сам мобільний пристрій буде віднесено 25% ціни транзакції, а 75% - на супутні послуги. Чим це відрізняється від колишніх підходів до обліку?

Виявляється, що з колишнім підходом вся величина, рівна 900, була б віднесена тільки на послуги, оскільки компанія визнає виручку в момент отримання оплати за рахунком, а вона в цьому випадку нульова, так як за умовами клієнт нічого авансом не вносить. Незважаючи на те, що вже відбулася передача значної вартості клієнту, відповідної виручки поки не визнано. Більш того, оскільки мобільний пристрій, очевидно, має певну цінність для телефонного оператора, він визнає втрати в момент продажу телефону - по суті виходить, що їх як би покривають доходи з послуг мобільного зв'язку. Очевидно, це не дуже точне відображення економічної сутності транзакції.

З іншого боку, МСФЗ 15 забезпечує більш правдиву картину з даною транзакцією, пропорційно відносячи загальну ціну транзакції на обидві складові договору, тим самим точніше відображаючи передачу вартості і дозволяючи інвесторам проводити порівняння даного випадку зі звітністю компаній, які продають мобільні телефони і послуги зв'язку окремо.

Попри те, що підсумкова виручка з обома підходами буде однаковою, сам характер її визнання протягом двох років буде різним. З МСФЗ 15 вища виручка буде в першому році, і більш низька - у другому. Застосування стандарту точніше відображає передачу вартості клієнту, наслідком чого є "прискорення" визнання, тобто прибутки будуть визнаватися раніше, ніж це було з колишнім підходом.

 

Коли саме визнається виручка в IFRS 15?

Є різні варіанти підходів до визнання виручки. Для прикладу, можна орієнтуватися на моменти, коли надходять готівкові кошти. Великі компанії в аерокосмічній галузі та обороні використовують підходи, які краще співвідносяться з отриманням винагороди. З іншого боку, у компаній в галузі телекомунікацій графік визнання виручки в меншій мірі відповідає графіку надходження платежів. Тут важливо зайвий раз нагадати, що МСФЗ 15 відштовхується від ключового принципу, який передбачає визнання виручки за передачу товарів або послуг в обмін на певну винагороду. З іншого боку, моменти надходження платежів - річ, ніде жорстко не зафіксована, і буде визначатися діловою практикою тієї чи іншої організації і рядом інших факторів (конкуренція, внаслідок переговорів з клієнтами тощо).

Далі, якщо брати довгострокові контракти і визнання виручки протягом певного періоду часу, то тут з новим стандартом ситуація мало змінилася: якщо виручка визнавалася таким чином раніше, з МСФЗ 15 її продовжують визнавати також протягом певного періоду. І одним з нечисленних прикладів, де тут все-таки будуть відмінності, є будівельна галузь: умови деяких будівельних договорів просто не відповідають критеріям визнання доходу за МСФЗ 15.

Що тут ще варто відзначити, так це те, що IFRS 15 забезпечує укладачів звітності більш докладними вказівками щодо того, як визнавати виручку протягом певних періодів. Це веде до більшої строгості облікової практики.

Взагалі, визнання виручки протягом певного періоду - непроста справа з точки зору інвесторської аналізу. Саме тут МСФЗ 15 йде їм на допомогу, оскільки містить додаткове керівництво по цій темі, що обумовлює метод витрат як спосіб вимірювання прогресу з довгостроковими контрактами. Основна його ідея в тому, що тільки лише ті витрати, які сприяють прогресу, тобто передачі товару або послуги клієнту, можуть використовуватися для вимірювання прогресу. Як наслідок, всі витрати (матеріальні, трудові та інші), які призводять до несподіваних втрат (тобто витрачаються даремно) - до уваги не беруться.

Якщо при цьому виявляється, що витрати непропорційні досягнутому організацією прогресу з виконанням своїх зобов'язань, метод витрат необхідно скоригувати на вартість ресурсів. Таке можна спостерігати в специфічних ситуаціях, коли матеріальні витрати дуже дорогі і являють собою значну частину контракту (наприклад, матеріали для установки вітряних турбін).

Звідси випливають три важливих висновки для інвесторів. По-перше, з визнанням виручки у будівельних компаній можуть бути затримки. По-друге, початкові витрати після початку зведення об'єкта відображаються через запаси за найменшою вартістю з двох (собівартості або чистої вартості реалізації). І по-третє, визнання виручки здійснюється відповідно до методу витрат, для якого МСФЗ 15 містить окреме керівництво, і який говорить, що лише ті витрати, які сприяють передачі об'єкта клієнту, можуть використовуватися для вимірювання досягнутого прогресу. Це більш суворий підхід у порівнянні з процентним підходом в IAS 11, але він також, правда, може привести до згладжування маржі.

Є ще й один приклад для ілюстрації. Клієнт тут віддає певну функцію своєї організації (наприклад, розрахунок заробітних плат співробітників) на аутсорсинг компанії-постачальнику послуги терміном на 10 років. Компанія-постачальник послуги при цьому проходить стадію трансформації певної довжини, після якої настає стадія нормального функціонування. Із попереднім підходом компанія використовувала б процентний метод для оцінки прогресу завершення проекту і співвідносила б таким чином виручку з витратами. Оскільки протягом початкового періоду компанія несе вищі витрати на трансформацію, це означало б визнання більшої за розміром виручки протягом цього періоду.

Протягом початкового періоду у компанії будуть зафіксовані збитки, після чого настане період більш високих прибутків. Чому так відбувається? Так відбувається тому, що виручка визнається рівномірно. Для цього в МСФЗ 15 обговорений метод віддачі, тобто компанія вимірює прогрес на основі того, який обсяг послуги вона надає клієнту з плином часу. Альтернативно можна також застосовувати розглянутий вище метод витрат.

Далі, компанія також усвідомлює, що з такими договорами функціональність її власного бізнесу трансформується. Стандарт дозволяє компанії капіталізувати початкові витрати (витрати на виконання контракту), оскільки вони відносяться до створення активу, який буде "спожито" в майбутні періоди, коли компанія почне надавати свої послуги. У прикладі це відображає налагодження процесів, необхідних для надання послуги в майбутньому. Таким чином, з МСФЗ 15 компанія буде визнавати більш низький або навіть від'ємний прибуток в початкові періоди, і більш високі прибутки - згодом.

 

Контрактні активи і суми до отримання

Стандарт МСФЗ 15 приніс з собою нові вимоги щодо подання складових балансового звіту, що відносяться до визнання і вимірювання виручки - вони відображають різницю між активами на балансі і сумами до отримання. Наприклад, якщо відповідь на питання, чи здійснює організація передачу товару або послуги в обмін на винагороду, позитивний, створюється або контрактний актив, або сума до отримання.

Визнання цих елементів залежить від відповіді на питання, чи залежить право на отримання винагороди від яких-небудь ще умов, крім плину часу. Якщо він негативний, то організація визнає суму до отримання. Прикладом таких умов можна привести дозвіл клієнту заплатити на 30 днів пізніше.

Навпаки, в разі якщо відповідь на попереднє запитання "так", то ми говоримо про контрактні активі. Як приклад додаткових умов можна привести необхідність виконати інші зобов'язання виконання, або якщо надходження платежу залежить від певних умов (скажімо, платіж обіцяно через два роки, проте на протязі цього періоду клієнт кожні шість місяців може проводити оцінку продуктивності обладнання і не платити в разі, якщо будуть виявлені істотні дефекти).

І контракти активи, і суми до отримання схильні до знецінення.

Такий новий варіант подання балансу дає інвесторам більш глибоке уявлення про ситуацію з готівкою у організацій. Нехай, для прикладу, у Компанії А ростуть контрактні активи, але рахунки для отримання залишаються стабільними. Таке спостереження може їх зацікавити з тієї точки зору, що у компанії, можливо, ніяк не виходить "дійти" до того пункту договору, коли вона отримує безумовне право на отримання винагороду. Можливо також, що вона просто погано виконує свій договір, тому є ризик того, що вона не отримає своє винагороди через якість виконаних робіт.

З іншого боку, у Компанії В знижуються контрактні активи, а суми до отримання ростуть. Про що це може сигналізувати інвесторам? Очевидно, в цій ситуації компанія перевела свої контрактні активи в суми до отримання, тому всі питання тут зводяться до того, наскільки ймовірно для неї одержання своєї винагороди в майбутньому.

 

Вимоги до розкриття

Інвесторам і аналітикам слід пам'ятати, що МСФЗ 15 обумовлює відображення в звітності балансів відкриття і закриття за контрактними активами, контрактними зобов'язаннями і сумами до отримання. Укладачі звітності зобов'язані розкривати визнану за звітний період виручку, яка відноситься до величини контрактних зобов'язань на дату відкриття. Крім того, також обов'язкова до розкриття виручка за зобов'язання виконання, виконані в попередні періоди.

Новий стандарт значно розширив вимоги до розкриття даних про істотні судження, оцінки, визнання і вимірі. Для прикладу, в одному з розглянутих вище випадків у компанії була можливість виміряти прогрес або за методом витрат, або за методом віддачі - тепер вона цей факт має буде обов'язково вказати. Доведеться також розкривати деталі визначення ціни транзакції або ціни продажу окремого активу (як з мобільним пристроєм в одному з розглянутих вище випадків). І звичайно, хоча багато таких суджень укладачі звітності робили і раніше, через обмеженість розкриттів користувачі звітності отримували набагато менше корисної інформації, ніж з IFRS 15.

До дуже корисним нововведенням варто також віднести вимогу про дезагрегірування виручки: її компанії тепер повинні розбивати на категорії залежно від того, як на неї впливають зовнішні фактори. У стандарті наводяться приклади таких факторів: види товарів або послуг, географічне місцезнаходження,
тип ринку або клієнта, види контрактів, канали реалізації, і не тільки. Крім того, стандарт також вимагає пояснювати, яким чином розділена на категорії
виручка відносяться до сегментної інформації (відповідно до стандарту IFRS 8 "Операційні сегменти").

Див. докладніше про Фінансова звітність згідно з МСФЗ в Україні

АУДИТОРСЬКОЮ ФІРМОЮ "АУДИТ-ОПТІМ" впроваджено систему контролю якості відповідно до вимог Міжнародного стандарту контролю якості №1, що гарантує відповідальне ставлення, професійне та якісне виконання будь-якого завдання.

Контакти

Реквізити

  • Ідентифікаційний код:  21613474
  • Сертифікат аудитора: А №001147 від 28.04.1994 р.
  • Юр. адреса: вул. Пирогівський шлях, 34, корп. 4
  • Директор: Трушкевич Тетяна Миколаївна
  • Режим роботи:  9-18 год. без перерви