(067) 449-03-47|(044) 425-74-99|(050) 425-74-99

Публікації

IFRS 15: Виручка за договорами з клієнтами для інвесторів - Частина 2

Друга частина аналітичної статті про стандарт IFRS 15 та виручку за договорами з клієнтами для інвесторів.

Див. частину 1

 

Відображення передачі вартості

Визнання доходу за МСФЗ 15 краще відображає процес передачі вартості товарів і послуг, і за допомогою простих прикладів можна показати, як це відбувається.

У цьому прикладі розглядається договір, що включає в себе набір послуг в доважок до товару - мобільного телефону. Клієнт, який укладає з компанією ABC Mobile договір, отримує в своє розпорядження послуги мобільного зв'язку, за які буде платити готівкою в розмірі 60 щомісяця. Ніяких початкових або авансових внесків від клієнта не потрібно. Загальна вартість контракту розрахована як 60 х 15 місяців (термін дії) = 900. Це і є ціна транзакції.

Тут два зобов'язання виконання для компанії: надати клієнтові мобільний пристрій і забезпечити його послугою. Це означає необхідність віднести загальну ціну транзакції, рівну 900, на ці два зобов'язання виконання, і МСФЗ 15 містить чіткі вказівки до того, як саме це зробити.

Пропорційний розподіл базується на індивідуальних цінах продажу кожного телефону, що дорівнює 300, плюс індивідуальної комісії за послуги мобільного зв'язку, що дорівнює 60 в місяць протягом 15-місячного періоду. Це означає, що на сам мобільний пристрій буде віднесено 25% ціни транзакції, а 75% - на супутні послуги. Чим це відрізняється від колишніх підходів до обліку?

Виявляється, що з колишнім підходом вся величина, рівна 900, була б віднесена тільки на послуги, оскільки компанія визнає виручку в момент отримання оплати за рахунком, а вона в цьому випадку нульова, так як за умовами клієнт нічого авансом не вносить. Незважаючи на те, що вже відбулася передача значної вартості клієнту, відповідної виручки поки не визнано. Більш того, оскільки мобільний пристрій, очевидно, має певну цінність для телефонного оператора, він визнає втрати в момент продажу телефону - по суті виходить, що їх як би покривають доходи з послуг мобільного зв'язку. Очевидно, це не дуже точне відображення економічної сутності транзакції.

З іншого боку, МСФЗ 15 забезпечує більш правдиву картину з даною транзакцією, пропорційно відносячи загальну ціну транзакції на обидві складові договору, тим самим точніше відображаючи передачу вартості і дозволяючи інвесторам проводити порівняння даного випадку зі звітністю компаній, які продають мобільні телефони і послуги зв'язку окремо.

Попри те, що підсумкова виручка з обома підходами буде однаковою, сам характер її визнання протягом двох років буде різним. З МСФЗ 15 вища виручка буде в першому році, і більш низька - у другому. Застосування стандарту точніше відображає передачу вартості клієнту, наслідком чого є "прискорення" визнання, тобто прибутки будуть визнаватися раніше, ніж це було з колишнім підходом.

 

Коли саме визнається виручка в IFRS 15?

Є різні варіанти підходів до визнання виручки. Для прикладу, можна орієнтуватися на моменти, коли надходять готівкові кошти. Великі компанії в аерокосмічній галузі та обороні використовують підходи, які краще співвідносяться з отриманням винагороди. З іншого боку, у компаній в галузі телекомунікацій графік визнання виручки в меншій мірі відповідає графіку надходження платежів. Тут важливо зайвий раз нагадати, що МСФЗ 15 відштовхується від ключового принципу, який передбачає визнання виручки за передачу товарів або послуг в обмін на певну винагороду. З іншого боку, моменти надходження платежів - річ, ніде жорстко не зафіксована, і буде визначатися діловою практикою тієї чи іншої організації і рядом інших факторів (конкуренція, внаслідок переговорів з клієнтами тощо).

Далі, якщо брати довгострокові контракти і визнання виручки протягом певного періоду часу, то тут з новим стандартом ситуація мало змінилася: якщо виручка визнавалася таким чином раніше, з МСФЗ 15 її продовжують визнавати також протягом певного періоду. І одним з нечисленних прикладів, де тут все-таки будуть відмінності, є будівельна галузь: умови деяких будівельних договорів просто не відповідають критеріям визнання доходу за МСФЗ 15.

Що тут ще варто відзначити, так це те, що IFRS 15 забезпечує укладачів звітності більш докладними вказівками щодо того, як визнавати виручку протягом певних періодів. Це веде до більшої строгості облікової практики.

Взагалі, визнання виручки протягом певного періоду - непроста справа з точки зору інвесторської аналізу. Саме тут МСФЗ 15 йде їм на допомогу, оскільки містить додаткове керівництво по цій темі, що обумовлює метод витрат як спосіб вимірювання прогресу з довгостроковими контрактами. Основна його ідея в тому, що тільки лише ті витрати, які сприяють прогресу, тобто передачі товару або послуги клієнту, можуть використовуватися для вимірювання прогресу. Як наслідок, всі витрати (матеріальні, трудові та інші), які призводять до несподіваних втрат (тобто витрачаються даремно) - до уваги не беруться.

Якщо при цьому виявляється, що витрати непропорційні досягнутому організацією прогресу з виконанням своїх зобов'язань, метод витрат необхідно скоригувати на вартість ресурсів. Таке можна спостерігати в специфічних ситуаціях, коли матеріальні витрати дуже дорогі і являють собою значну частину контракту (наприклад, матеріали для установки вітряних турбін).

Звідси випливають три важливих висновки для інвесторів. По-перше, з визнанням виручки у будівельних компаній можуть бути затримки. По-друге, початкові витрати після початку зведення об'єкта відображаються через запаси за найменшою вартістю з двох (собівартості або чистої вартості реалізації). І по-третє, визнання виручки здійснюється відповідно до методу витрат, для якого МСФЗ 15 містить окреме керівництво, і який говорить, що лише ті витрати, які сприяють передачі об'єкта клієнту, можуть використовуватися для вимірювання досягнутого прогресу. Це більш суворий підхід у порівнянні з процентним підходом в IAS 11, але він також, правда, може привести до згладжування маржі.

Є ще й один приклад для ілюстрації. Клієнт тут віддає певну функцію своєї організації (наприклад, розрахунок заробітних плат співробітників) на аутсорсинг компанії-постачальнику послуги терміном на 10 років. Компанія-постачальник послуги при цьому проходить стадію трансформації певної довжини, після якої настає стадія нормального функціонування. Із попереднім підходом компанія використовувала б процентний метод для оцінки прогресу завершення проекту і співвідносила б таким чином виручку з витратами. Оскільки протягом початкового періоду компанія несе вищі витрати на трансформацію, це означало б визнання більшої за розміром виручки протягом цього періоду.

Протягом початкового періоду у компанії будуть зафіксовані збитки, після чого настане період більш високих прибутків. Чому так відбувається? Так відбувається тому, що виручка визнається рівномірно. Для цього в МСФЗ 15 обговорений метод віддачі, тобто компанія вимірює прогрес на основі того, який обсяг послуги вона надає клієнту з плином часу. Альтернативно можна також застосовувати розглянутий вище метод витрат.

Далі, компанія також усвідомлює, що з такими договорами функціональність її власного бізнесу трансформується. Стандарт дозволяє компанії капіталізувати початкові витрати (витрати на виконання контракту), оскільки вони відносяться до створення активу, який буде "спожито" в майбутні періоди, коли компанія почне надавати свої послуги. У прикладі це відображає налагодження процесів, необхідних для надання послуги в майбутньому. Таким чином, з МСФЗ 15 компанія буде визнавати більш низький або навіть від'ємний прибуток в початкові періоди, і більш високі прибутки - згодом.

 

Контрактні активи і суми до отримання

Стандарт МСФЗ 15 приніс з собою нові вимоги щодо подання складових балансового звіту, що відносяться до визнання і вимірювання виручки - вони відображають різницю між активами на балансі і сумами до отримання. Наприклад, якщо відповідь на питання, чи здійснює організація передачу товару або послуги в обмін на винагороду, позитивний, створюється або контрактний актив, або сума до отримання.

Визнання цих елементів залежить від відповіді на питання, чи залежить право на отримання винагороди від яких-небудь ще умов, крім плину часу. Якщо він негативний, то організація визнає суму до отримання. Прикладом таких умов можна привести дозвіл клієнту заплатити на 30 днів пізніше.

Навпаки, в разі якщо відповідь на попереднє запитання "так", то ми говоримо про контрактні активі. Як приклад додаткових умов можна привести необхідність виконати інші зобов'язання виконання, або якщо надходження платежу залежить від певних умов (скажімо, платіж обіцяно через два роки, проте на протязі цього періоду клієнт кожні шість місяців може проводити оцінку продуктивності обладнання і не платити в разі, якщо будуть виявлені істотні дефекти).

І контракти активи, і суми до отримання схильні до знецінення.

Такий новий варіант подання балансу дає інвесторам більш глибоке уявлення про ситуацію з готівкою у організацій. Нехай, для прикладу, у Компанії А ростуть контрактні активи, але рахунки для отримання залишаються стабільними. Таке спостереження може їх зацікавити з тієї точки зору, що у компанії, можливо, ніяк не виходить "дійти" до того пункту договору, коли вона отримує безумовне право на отримання винагороду. Можливо також, що вона просто погано виконує свій договір, тому є ризик того, що вона не отримає своє винагороди через якість виконаних робіт.

З іншого боку, у Компанії В знижуються контрактні активи, а суми до отримання ростуть. Про що це може сигналізувати інвесторам? Очевидно, в цій ситуації компанія перевела свої контрактні активи в суми до отримання, тому всі питання тут зводяться до того, наскільки ймовірно для неї одержання своєї винагороди в майбутньому.

 

Вимоги до розкриття

Інвесторам і аналітикам слід пам'ятати, що МСФЗ 15 обумовлює відображення в звітності балансів відкриття і закриття за контрактними активами, контрактними зобов'язаннями і сумами до отримання. Укладачі звітності зобов'язані розкривати визнану за звітний період виручку, яка відноситься до величини контрактних зобов'язань на дату відкриття. Крім того, також обов'язкова до розкриття виручка за зобов'язання виконання, виконані в попередні періоди.

Новий стандарт значно розширив вимоги до розкриття даних про істотні судження, оцінки, визнання і вимірі. Для прикладу, в одному з розглянутих вище випадків у компанії була можливість виміряти прогрес або за методом витрат, або за методом віддачі - тепер вона цей факт має буде обов'язково вказати. Доведеться також розкривати деталі визначення ціни транзакції або ціни продажу окремого активу (як з мобільним пристроєм в одному з розглянутих вище випадків). І звичайно, хоча багато таких суджень укладачі звітності робили і раніше, через обмеженість розкриттів користувачі звітності отримували набагато менше корисної інформації, ніж з IFRS 15.

До дуже корисним нововведенням варто також віднести вимогу про дезагрегірування виручки: її компанії тепер повинні розбивати на категорії залежно від того, як на неї впливають зовнішні фактори. У стандарті наводяться приклади таких факторів: види товарів або послуг, географічне місцезнаходження,
тип ринку або клієнта, види контрактів, канали реалізації, і не тільки. Крім того, стандарт також вимагає пояснювати, яким чином розділена на категорії
виручка відносяться до сегментної інформації (відповідно до стандарту IFRS 8 "Операційні сегменти").

Див. докладніше про Фінансова звітність згідно з МСФЗ в Україні

Детальніше

IFRS 15: Виручка за договорами з клієнтами для інвесторів

Уже зовсім скоро компанії на МСФЗ по всьому світу опублікують свою першу звітність, при підготовці якої вони керувалися стандартом IFRS 15 "Виручка за договорами з клієнтами".

Саме час ще раз подумати про те, що це означає. Член IASB Нік Андерсон (Nick Anderson) і член департаменту IASB по роботі з інвесторами, сертифікований фінансовий аналітик Сід Кумар (Sid Kumar) роблять огляд інформації, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності 15 компаній, які використовують IFRS, повідомляє IFRS та Gaap.ru. В огляді наводяться деякі практичні випадки для ілюстрації нової моделі визнання виручки і змін, які вона породжує. Також обговорюються деякі нові вимоги, в тому числі що стосуються дезагрегування виручки, використання суджень та оцінок, контрактних активів і зобов'язань.

Стандарт IFRS 15 "Виручка за договорами з клієнтами" від 2018 року

Отже, IFRS 15 вступив в силу з 1 січня минулого року, і якщо не брати до уваги тих, хто вирішив перейти достроково, компанії представлять свою першу звітність відповідно до нового стандарту за річний період, який закінчився 31 грудня. На думку Ради з МСФЗ, найзначнішим зміною в їх звітності в результаті цього стане застосування нових вимог до розкриття, включаючи ті, які стосуються використання суджень та оцінок, контрактних активів і зобов'язань, а також дезагрегування виручки - і вони поширюються на всі компанії. Додатково, у компаній, що працюють в таких галузях як фармацевтика, аерокосмічна галузь і оборона, медіа, комунікації та деякі інші, може істотно змінитися часовий розклад визнання виручки. Приклади таких змін будуть розглянуті пізніше.

Стандарт МСФЗ 15 являє собою єдиний, повноцінний, заснований на принципах базис для визнання виручки, який приніс з собою більше послідовності, покращив порівнянність звітності, а крім того, дуже близький до свого американського аналогу з US GAAP, що означає здатність зіставляти між собою звітності компаній в усьому світі.

Масштаби змін в звітності будуть залежати від "точки відліку" (того, які судження укладачі звітності робили раніше), а також самої природи договорів. Ці два фактори у різних компаній будуть відрізнятися, тому зробити однозначний і єдиний висновок про ступінь змін для всіх досить важко. Тим не менш, є певні принципи, спираючись на які, інвестори здатні краще розуміти природу змін в звітності компаній. Договори з клієнтами можуть бути досить простими і прямолінійними (грошову винагороду виплачується в точці продажу товару або послуги, а клієнт негайно отримує контроль над об'єктом продажу), а можуть володіти складними характеристиками. Наприклад, один договір може мати на увазі кілька поставок, нести в собі елемент фінансування, передбачати змінну винагороду тощо.

В основі визнання виручки, нагадаємо, лежить п'ятиступінчастий підхід. Спочатку необхідно ідентифікувати договір або договори з клієнтами. Далі визначаються зобов'язання в рамках даного договору. Потім іде визначення ціни транзакції. На четвертому етапі ціну транзакції відносять на зобов'язання виконання. Визначається виручка на п'ятому етапі, коли продавець виконує свої зобов'язання за договором, тобто коли товари або послуги передаються покупцеві. По кожному з цих етапів в IFRS 15 міститься докладний посібник, що забезпечує строгість і послідовність обліку.

Якщо інвестор бажає хоча б приблизно знати, якою мірою зміниться звітність організації на тому чи іншому етапі визнання виручки за новою моделлю, йому або їй потрібно в першу чергу подивитися на галузь, в якій організація веде свою діяльність. Рада з МСФЗ підготувала наочну таблицю, з якої зрозуміло, що найзначніші зміни в звітності на першому етапі (визначення договорів з клієнтами) відбудуться в звітності компаній, що працюють в аерокосмічній галузі та обороні, галузі природничих наук, медіа та нерухомості. Визначення зобов'язань виконання торкнеться останніх трьох галузей з перерахованих вище, а також виробництва програмного забезпечення і телекомунікації. Третій етап найбільш актуальний для аерокосмічної галузі, управління активами і будівництва.

Логіка зрозуміла: у виробників ПЗ договори часто включають в себе не тільки сам кінцевий продукт, а й ряд супутніх послуг (установку, настройку, підтримку) - отже, віднесення ціни транзакції на кожне зобов'язання виконання для них також буде мати велике значення. А п'ятий етап - визнання виручки - матиме значення для більшості компаній, у яких укладені довгострокові договори з клієнтами, оскільки в IFRS 15 міститься нове керівництво щодо визнання виручки з плином часу.

Зрештою, основні складнощі криються в нових вимогах щодо розкриття інформації, які засновані на ключових цілях: забезпечити користувачів звітності інформацією, яка допоможе їм зрозуміти час визнання доходу, її величину, природу і невизначеність. По суті, всі ці ключові цілі знаходять своє відображення в необхідних стандартах розкриттях, які включають дані щодо виручки, суми за договором, невиконані зобов'язання виконання, зроблених судженнях і визнаних активах.

Зобов'язання виконання і підсумкова виручка

Те, як саме компанія визначає свої зобов'язання виконання, буде мати істотний вплив на те, як вона згодом визнає свою виручку. Розглянемо для прикладу три гіпотетичних компанії. Компанія А займається постачанням будівельних матеріалів, компанія В займається будівельними роботами, а компанія С - інтегрована будівельна компанія. Припустимо, до Компанії А можуть звернутися з пропозицією про покупку певної кількості цвяхів і банок з фарбою. Теоретично, кожен цвях в замовлених ящиках теж є зобов'язанням виконання, так як несе користь його набувачеві: він потрібен клієнту для зведення будинку. З іншого боку, для зведення будинку він або вона може звернутися до компанії В, яка надає саме такі послуги (матеріали забезпечує замовник). З цієї точки зору зобов'язанням виконання є самі будівельні роботи. І нарешті, Компанія С має серед всіх своїх пропозицій ряд інтегрованих послуг, які не обмежуються лише будівельними роботами, але також включають інженерні послуги, проектування, управління і т.д. В її випадку зобов'язанням виконання буде передача клієнту повністю готового об'єкта будівництва.

Таким чином, можна сказати, що зобов'язання виконання відображає собою природу діяльності організації і відповідну обіцянку виконати щось для клієнта в результаті такої діяльності.

Яким же чином тоді визначення зобов'язань виконання позначиться на підсумковій виручці? Розглянемо ще один приклад. Авіавиробник укладає договір на поставку двох літаків нової моделі, які будуть передані покупцеві на кінець першого і на кінець другого року послідовно, а після передачі здійснюється виплата грошової винагороди. Що використовувалися раніше підходи не припускали проходження будь-якому керівництву за визначенням зобов'язань за договором. Однак стандарт МСФЗ 15 визначає зобов'язання виконання як обіцянку передати клієнтові товар або послугу, тому тут кожен літак буде розглядатися в якості окремого зобов'язання виконання.

Якщо забезпечити приклад кількісними даними, стає ясно, що хоча підсумковий прибуток відповідно зі старим і новим підходами - однаковий, маржа прибутку дуже зміниться в результаті переходу на нову модель обліку. Припустимо, два літаки обіцяні за загальну ціну, рівну 150 у.о., а вартість їх складання становить 100 у.о. Це дає загальну контрактну маржу, рівну 33% (50 у.о. / 150 у.о.). Також в прикладі передбачається, що виробництво першого літака обійдеться дорожче: воно коштує 60 у.о. проти 40 у.о. у другого.

В рамках колишнього підходу кожен літак враховувався б компанією на основі загальної контрактної маржі, тому в кінці першого року її виручка склала б 75 у.о., а витрати - 50 у.о., хоча витрати на виробництво цього першого літака 60 у.о ., і 10 у.о. будуть на балансі віднесені до статті незавершених робіт. Точно такі ж витрати і точно така ж виручка були б визнані на кінець другого року, просто 10 у.о. зі статті незавершених робіт вилучаються.

Стандарт IFRS 15, з іншого боку, вимагає визначення двох окремих зобов'язань виконання, тому застосовувати загальну контрактну маржу в 33% компанія вже не зможе - маржі будуть визначатися окремо по кожному літаку в момент їх доставки покупцеві. Оскільки сконструювати перший з них виявилося дорожчим, маржа на кінці першого року буде менше, а на кінець другого року - більше (20% і 47%, відповідно). Ще одна визначна відмінність, яку видно на балансі - це відсутність того додаткового активу, який був створений в процесі складання першого літака, і який можна використовувати при складанні другого. Тому з IFRS 15 ніяких витрат на виробництво вже не капіталізується.

IFRS 15: вимоги до розкриття інформації

Трохи про вимоги до розкриття інформації, які поширюються на всі компанії. Їм усім потрібно буде відобразити у звітності час виконання своїх зобов'язань перед клієнтами, істотні умови платежу, природу товарів, що поставляються або послуг, зобов'язання з повернення товару (якщо такі є), гарантійні умови. Якщо мова йде про довгострокові контракти, компаніям також потрібно розкривати загальну ціну транзакції за невиконаними поки зобов'язаннями - можна сказати, що їм доведеться показувати інформацію, схожу зі змістом книги замовлень. Правда, ніхто не забороняє також пояснити інвесторам, коли саме компанії очікують отримати прибуток за своїми невиконаними зобов'язаннями.

Ось приклад розкриття такої інформації. Як добре видно, компанія вирішила тут розкривати данні за невиконаними зобов'язаннями приблизно так, як це робиться в книзі замовлень - а IFRS 15, варто зауважити, не містить ніяких заборон робити саме так. Але оскільки розкриття в примітках залишаються на розсуд самих компаній, далеко не у всіх випадках буде саме так, і деякі укладачі звітності можуть замість цього уявити інформацію з книги замовлень не за МСФЗ 15 - окремо від інформації про невиконані зобов'язання відповідно до стандарту.

Єдина наступна з цього рекомендація інвесторам - просто бути більш уважними при роботі з цими даними, які можуть при належному підході виявитися корисними в побудові додаткових прогнозів щодо майбутньої виручки організацій.

ЧИТАТИ ЧАСТИНУ 2

Див. докладніше про послуги бухгалтерського обліку в Україні

Детальніше

Аутсорсинг бухгалтерії в Україні - з чого почати?

Аутсорсинг бухгалтерії давно став звичайною справою в Києві та інших містах України. До нього зростає інтерес як з боку ФОП, так і юридичних осіб. Чимамо питань задають потенційні замовники послуг щодо ефективності аутсорсингу. Слід зазначити, що її запорукою є грамотна організація підготовчого процесу.

Головне - до передачі бухобліку на зовнішнє управління потрібно правильно готуватися. Для підготовки можна задіяти власні кадрові ресурси і сторонніх профільних фахівців. Схема переходу може мати різні нюанси. Що ж стосується загальних рекомендацій або дій, таких всього 6 відзначає автор порталу gaap.ru Ірина Александрова. Розгляньмо їх докладніше.

1. Розрахунок економічної вигоди від бухгалтерії на аутсорсингу

Багато користувачів переходять на аутсорсинг переважно з метою оптимізації витрат на утримання персоналу, організацію, адміністрування супутніх бізнес-процесів. Також має місце мотивація на зниження фіскальних ризиків. А пряма економія витрат стане приємним бонусом.

У будь-якому разі об'єктивний розрахунок економічної доцільності дозволить оцінити реальну економію при співробітництві з аутсорсером. А врахувати при цьому розрахунку необхідно витрати на обладнання, оргтехніку, програмне забезпечення, витратні матеріали, навчання персоналу, зарплату, податки, страхові внески, заміщення відсутніх фахівців. Отриману суму потрібно порівняти з комерційною пропозицією аутсорсера.

2. Призначення «головного»

Співпрацювати з ким би то не було неможливо без відповідальної особи. Замовнику бухгалтерських послуг в Україні необхідно визначитися з тим, хто буде курирувати проект, контролювати взаємодію з провайдером, вирішувати поточні й термінові питання, оцінювати фактичну економічну ефективність безпосередньо в процесі співпраці.

3. Домовленість про рівень сервісу

Усі хочуть отримувати високоякісні бухгалтерські послуги. Відповідно, варто зажадати від бухгалтерської фірми гарантій якості сервісу. Раціональним рішенням буде підписання угоди SLA. Це корисне доповнення до договору абонентського обслуговування дозволить визначити оптимальний рівень сервісу, задокументувати вимоги замовника послуг до реалізації провайдером переданих на зовнішнє управління функцій.

4. Аудит бухгалтерського обліку, виправлення помилок

Бухгалтерію не зайвим буде привести в порядок до передачі на зовнішнє управління. Аудит можна також замовити обраному партнерові. Це стане свого роду тестовою співпрацею. При виявленні недоліків, прогалин, помилок важливо усунути їх з найменшими податковими, адміністративними та юридичними наслідками для компанії. Замовлення аудиту - непоганий спосіб перевірити рівень компетентності аутсорсера.

5. Підготовка до модернізації

Аутсорсинг бухгалтерських послуг може зажадати зміни, поліпшення ряду супутніх бізнес-процесів. Уся справа в тому, що профільні компанії швидко й активно розвиваються, відповідаючи на запити ринку. Змінюватися разом з ними доводиться і замовникам послуг. І це йде останнім тільки в плюс. Оптимізація процесів комунікації, управління, контролю дозволяє бізнесу йти в ногу з часом.

6. Визначення перспектив

Будь-який бізнес так чи інакше змінюється. Це обумовлює необхідність співпраці з провайдерами, котрі готові й мають можливість забезпечити актуальні потреби компанії (при відкритті нових напрямків діяльності, філій у регіонах і т.п.). В контексті аутсорсингу бухгалтерії це передбачає формулювання ключових KPI на перспективу, розробку стратегії їх досягнення.

Див. докладніше про послуги бухгалтерського обліку в Україні

Детальніше

Сторінка 1 із 10

АУДИТОРСЬКОЮ ФІРМОЮ "АУДИТ-ОПТІМ" впроваджено систему контролю якості відповідно до вимог Міжнародного стандарту контролю якості №1, що гарантує відповідальне ставлення, професійне та якісне виконання будь-якого завдання.

Контакти

Реквізити

  • Ідентифікаційний код:  21613474
  • Сертифікат аудитора: А №001147 від 28.04.1994 р.
  • Юр. адреса: вул. Пирогівський шлях, 34, корп. 4
  • Директор: Трушкевич Тетяна Миколаївна
  • Режим роботи:  9-18 год. без перерви