(067) 449-03-47|(044) 425-74-99|(050) 425-74-99

Новини

Щодо резерву сумнівних боргів при визначенні об'єкта оподаткування

Державна фіскальна служба України видала черговий лист від 18.11.2016 № 24924/6/99-99-15-02-02-15  з роз’ясненнями порядку коригування  фінансового результату до оподаткування на суму резерву сумнівних боргів.

Державна фіскальна служба України видала черговий лист від 18.11.2016 № 24924/6/99-99-15-02-02-15  з роз’ясненнями порядку коригування  фінансового результату до оподаткування на суму резерву сумнівних боргів.

Лист ДФС від 18.11.2016 № 24924/6/99-99-15-02-02-15

24.11.2016

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму списаних податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з визнання податкових зобов’язань з ПДВ. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Водночас слід зазначити, що положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу визначено порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів.

Так, згідно з вимогами п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

За матеріалами ресурсу  Державна фіскальна служба України http://sfs.gov.ua/

Детальніше

З 1 грудня — нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму

Насамперед нагадаємо, які розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати діють на даний час та як вони зміняться з 1 грудня 2016 року згідно з Законом №1384-VIII (див. таблицю)

Насамперед нагадаємо, які розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати діють на даний час та як вони зміняться з 1 грудня 2016 року згідно з Законом №1384-VIII (див. таблицю)

Розмір прожиткового мінімуму на 2016 рік з 01.05 з 01.12
Працездатні особи 1450 грн 1600 грн
Особи, які втратили працездатність 1130 грн 1247 грн
Діти віком до 6 років 1228 грн 1355 грн
Діти віком від 6 до 18 років 1531 грн 1689 грн
Загальний показник 1399 грн 1544 грн
Розмір мінімальної зарплати на 2016 рік 1450 грн 1600 грн
Розмір погодинної мін. зарплати на 2016 рік 8,69 грн 9,59 грн

На що вплине зміна цих показників з 1 грудня 2016 року

1) Зміниться максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. З 1 грудня він становитиме 40 000 грн(на сьогодні — 36250 грн). Докладніше >>;

2) Мінімально та максимально допустимі розміри ЄСВ у 2016 році для платників єдиного податку

База нарахування ЄСВ з 01.05 по 30.11 з 01.12 по 31.12
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1450 грн 1600 грн
Максимальний розмір бази нарахування ЄСВ (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 36 250 грн 40 000 грн
Максимальний розмір ЄСВ (22% від максимальної бази) сплачується добровільно за бажанням платника єдиного податку 7975 грн 8800 грн
Мінімальна заробітна плата 1450 грн 1600 грн
Мінімальний розмір ЄСВ (22% від мінімальної зарплати) 319 грн 352 грн

3) Мінімальний розмір статутних капіталів господарських товариств з 1 грудня становитиме 2 000 000 грн (на сьогодні — 1 812 500 грн). Більше у довіднику >>

Натомість залишаться незмінними:

граничний розмір добових — 275,60 грн (по Україні) та 1033,50 грн (за кордон);

сума податкової соцпільги  (689 грн), а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП (1930 грн). Більше у довіднику >> Новини на тему читайте тут і ось тут;

сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків. Докладніше >>

суми нецільової благодійної допомоги. Матеріал на тему >>

ставки єдиного податку для І та ІІ групи. Більше про це тут , а також у довіднику.

ставки податку на нерухоме майно. Новина на тему>>

Ці показники обчислюються на основі розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року.

Детальніше

Огляд податкових новин 20-25 липня 2016 р.

Як визначається дохід ФОП – платника ЄП при здійсненні операцій з експорту товарів (робіт, послуг), якщо валютні кошти надходять на розподільчий рахунок та частина валютної виручки підлягає обов’язковому продажу? Діє до 14.09.2016 (включно)

Як визначається дохід ФОП – платника ЄП при здійсненні операцій з експорту товарів (робіт, послуг), якщо валютні кошти надходять на розподільчий рахунок та частина валютної виручки підлягає обов’язковому продажу? Діє до 14.09.2016 (включно)

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Разом з цим абзацом першим п. 2 постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 342) на період з 09.06.2016 до 14.09.2016 (включно) встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема на користь фізичних осіб – підприємців.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 342 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок).
Обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті здійснюється уповноваженим банком у розмірі 65 відсотків без доручення клієнта і виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання (абзаци другий, двадцять перший – двадцять п’ятий п. 2 Постанови № 342).
Згідно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.
Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то до складу доходу платника єдиного податку від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти, перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особи – підприємця.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України

Категорія  107.04

Подання уточнюючого розрахунку за ф. 1—ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності , не передбачено

Подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за ф. № 1-ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), Податковим кодексом України не передбачено.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п.102.1. ст.102 ПКУ).

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.25). Відділ організації роботи ГУ ДФС у Волинській області

Що робити з грошима, які зараховані на неправильний бюджетний рахунок?

Випадки помилкової сплати узгоджених податкових зобов’язань платником податків на неправильні бюджетні рахунки трапляються  часто та з різних причин: чи то переплутали рахунки, чи вказали застарілі. Відповідно, виникає ситуація, коли платник вважає, що він розрахувався з бюджетом й спокійно займається подальшими справами, й тут несподівано з’являється проблема у вигляді несвоєчасної сплати податку до бюджету з усіма наступними «приємними»  наслідками у вигляді фінансових санкцій.

Слід пам’ятати, що частиною п’ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22,відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до банку який обслуговує.

Отже, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою. Добре, коли помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок з правильними реквізитами до завершення граничного терміну сплати податкових зобов’язань. У такому разі штрафних санкцій та пені не буде. А от коли термін сплати податкових зобов’язань вже минув, то згідно статті 126 Податкового кодексу за порушення правил сплати (перерахування) податків платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Порядок повернення грошей регламентовано статтею 43 Податкового кодексу України.Обов’язковою умовою для здійснення повернення помилково сплачених грошових зобов’язань є подання платником податків до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяви у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку або ж на погашення грошового зобов’язання чи  податкового боргу з інших платежів. У разі відсутності у платника податків рахунку в банку можливе повернення готівковими коштами за чеком. Заява про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

ГУ ДФС у Вінницькій області

Якщо змінилась адреса суб’єкта господарської діяльності

Аудиторська компанія «АУДИТ-ОПТИМ» доводить до відома своїх клієнтів, що ДФС України листом від 12.07.2016 № 14999/6/99-99-11-02-02-15 роз’яснила алгоритм дій суб’єкта господарської діяльності у разі  зміни адреси, як платника ПДВ та користувача РРО.

Законом України від 09 квітня 2015 року № 317-VІІІ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі – Закон) заборонено використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та визначений порядок здійснення перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму. Встановлено, що юридичні особи, політичні партії, інші об’єднання громадян, зареєстровані на день набрання чинності цим Законом, у разі порушення його вимог зобов’язані протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої установчі документи, найменування та/або символіку у відповідність до вимог Закону. У Законі встановлені правові наслідки невиконання вимог Закону.

Щодо питання застосування положень Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Відповідальність за порушення вимог Закону про РРО встановлена у розділі V Закону № 265.

Згідно із Законом № 265 розроблено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1616/24148 (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку для  реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу  ДФС заяву встановленої форми та документи, в число яких входить копія документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО. Після проведення реєстрації РРО контролюючий орган надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в органі ДФС. У реєстраційному посвідченні (на підставі поданих суб’єктом господарювання документах на господарську одиницю) вказується інформація про господарську одиницю, для якої призначений РРО. Зокрема, вказується адреса господарської одиниці. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні.

У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до органу ДФС за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 183.15 статті 183 Податкового кодексу України у разі зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку платник податку подає відповідно до пункту 183.7 цієї статті заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені цією статтею для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Таким чином, якщо на виконання Закону органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування прийнято рішення про перейменування вулиці чи інших топонімів (географічних назв), внаслідок чого змінюється адреса господарської одиниці, власник, орендар, користувач відповідного приміщення має привести свої установчі документи, документи на господарську одиницю та інші документи у відповідність до Закону.

АФ «АУДИТ-ОПТИМ»

Про наслідки допуску працівника до роботи без укладення трудового договору

Лист  Департаменту з питань праці

Державної служби України з питань праці 

від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16      

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. N 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без відповідного повідомлення Державної фіскальної служби для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, визначена ч. 3 та 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 до 17000 гривень), при повторному — від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 гривень)).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Виходячи із викладеного вище, фактичний допуск працівника до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби, при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повинні застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адміністративної відповідальності не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Директор                                                    В. Сажієнко

Перегляд вебінару на тему декларування рентної плати і екологічного податку та висвітлення актуальних питань справляння земельного податку і орендної плати за землю!

На численні звернення платників рентної плати та екологічного податку завідувач сектору місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб головного управління ДФС у Черкаській області Тетяна Шпундра розповіла про типові помилки, допущені при складенні Податкових декларацій з рентної плати та екологічного податку за 1 квартал п.р., роз’яснила як правильно заповнювати декларації та додатки до декларацій. Також лектор відповіла на питання із вказаних платежів та земельного податку.

Вона нагадала, що улипні набрали чинності зміни до податкового законодавства. Деякі з них. З 1 липня не оподатковуються пенсії до 10740 гривень. З суми перевищення (тобто понад 10740 грн.) справляється податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%. Взагалі не оподатковуються пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З 1 липня діють зміни до декларації з ПДВ, додатків до декларації та положення про реєстрацію платників.

З 11 липня 2016 року приведений у відповідність із Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII та змінено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. А 26 липня наберуть чинності зміни до порядку реєстрації РРО та КОРО.

Відео вебінару викладено на канал проекту «Допомога платнику» в YouTube:https://www.youtube.com/watch?v=O54d_Qt58as

Чекаємо додаткових запитань у коментарях до відео та за адресою help_payer@ukr.net

Тези та відповіді на всі питання учасників вебінару читайте тут:

За рік роботи проекту «Допомога платнику» вебінари і консультації фахівців фіскальної служби Черкаської області налічують майже 250 тисяч переглядів.

Ми працюємо для вас і розраховуємо на подальшу плідну роботу!

Головне управління ДФС у Черкаській області

http://ck.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/259547.html

Детальніше

Сторінка 8 із 8

АУДИТОРСЬКОЮ ФІРМОЮ "АУДИТ-ОПТІМ" впроваджено систему контролю якості відповідно до вимог Міжнародного стандарту контролю якості №1, що гарантує відповідальне ставлення, професійне та якісне виконання будь-якого завдання.

Контакти

Реквізити

  • Ідентифікаційний код:  21613474
  • Сертифікат аудитора: А №001147 від 28.04.1994 р.
  • Юр. адреса: вул. Пирогівський шлях, 34, корп. 4
  • Директор: Трушкевич Тетяна Миколаївна
  • Режим роботи:  9-18 год. без перерви