(067) 449-03-47|(044) 425-74-99|(050) 425-74-99

Системні проблеми у фінансовому обліку: нематеріальні активи та їх дійсна вартість

Одне зі звинувачень проти аудиторської компанії PwC полягало в тому, що вони поставили свій підпис під звітністю, в якій була відображена певна вартість насправді неіснуючих активів. Так, інвестиції були показані вартістю понад £ 200 млн, хоча насправді ціна їм - £ 1. Є й інші приклади, причому вони не відносяться тільки до BHS і пов'язаних компаній. Це системна помилка - вважає експерт.

Фінансовий облік вводять в оману нематеріальні активи і взяті зі стелі оцінки. Логіку міркувань потрібно будувати на чотирьох базових категоріях нематеріальних активів. Перша така категорія - це гудвіл, тобто перевищення суми, що сплачується за придбаний бізнес, над вартістю його матеріальних, фізичних активів, здатних бути точно виміряними.

Друга група активів - юридично закріплені права власності. Є такі речі як патенти і права на використання, які мають вартість, тільки якщо передбачається майбутній дохід.

Третя категорія - ймовірно ринкові активи, які, очевидно, приносять дохід, але для яких активного ринку немає. Вартість їх визначається на основі принципу "прив'язки до ринку" за допомогою моделей, які можуть бути настільки ж точні, що й прогноз погоди, який обіцяє сьогодні сніг.

І нарешті, є також внутрішньо групові активи - інвестиції, позики і зобов'язання, що створюються в рамках транзакцій всередині самої мережі компаній. З комерційної точки зору вони з великою часткою ймовірності виявляться безглуздими, проте вони залишають по собі взаємозв'язки, що створюють певні бухгалтерські записи. Їх важко осмислити, проте щодо них також спрацювує твердження про відповідність принципам "правдивості та неупередженості".

Проблема з усім цим має дві сторони. По-перше, ці активи можуть просто не існувати. Окремо так і є: гудвіл не є незалежною від самої організації субстанцією. Внутрішньо групові боргові зобов'язання мають вартість, тільки якщо існує група (і навіть в цьому випадку не обов'язково). Права на використання мають сенс за умови існування самої власності, до якої вони належать. І той факт, що хтось за все це платить, доводить нічого, крім того, що цей хтось міг зробити помилку в своїй оцінці в минулому. І сьогодні це все частіше виявляється вірним. Далеко не завжди - підкреслює експерт - але часто.

Друга проблема - це звіти про доходи. Ми визнаємо доходи за цими активами в більшості випадків (внутрішньогруповий борг часто в розрахунок не береться). Але коли ми визнаємо доходи, ми в явній формі не усвідомлюємо, що в більшості випадків цей дохід ми як би купили. Іншими словами, той же гудвіл є, по суті, придбаний потік майбутнього доходу. І придбане право на використання також має вартість майбутнього доходу. Річард Мерфі вважає, що такі витрати необхідно обов'язково списувати проти доходу, причому робити це навіть у тих випадках, коли самого доходу немає, або він дуже невеликий. Сьогодні бухгалтерський облік в Україні, як і в цілому світі, на такі високі теми не замислюється, хоча так було не завжди.

Річард Мерфі не говорить, що обґрунтувань для визнання таких активів немає в принципі. Звичайно, вони можуть бути, але лише в умовах обережного бухгалтерського регулювання, яке на даному етапі в цьому відношенні фактично відсутнє. Також дуже важливо, щоб це розуміли і самі інвестори, щоб мати можливість адекватно оцінити ризики організації. І те ж саме повинні вміти робити аудитори - подекуди просто наївні люди, які сьогодні також не здатні адекватно оцінити ризики, навіть якщо вони дивляться прямо їм в обличчя.

За матеріалами: Tax Research UK та Gaap.ru

АУДИТОРСЬКОЮ ФІРМОЮ "АУДИТ-ОПТІМ" впроваджено систему контролю якості відповідно до вимог Міжнародного стандарту контролю якості №1, що гарантує відповідальне ставлення, професійне та якісне виконання будь-якого завдання.

Контакти

Реквізити

  • Ідентифікаційний код:  21613474
  • Сертифікат аудитора: А №001147 від 28.04.1994 р.
  • Юр. адреса: вул. Пирогівський шлях, 34, корп. 4
  • Директор: Трушкевич Тетяна Миколаївна
  • Режим роботи:  9-18 год. без перерви